Перейти до вмісту
Головна » Майстер-класи “Література. Журналістика”. Ткач Дарина “Сім’я для маленької зірочки”

Майстер-класи “Література. Журналістика”. Ткач Дарина “Сім’я для маленької зірочки”

Автор: Ткач Дарина, 10 років

Шепетівський міський центр еколого-натуралістичної

 творчості учнівської молоді. Гурток «Екотворчість»; Хмельницька обл.

Література, журналістика (казка для малят) «Сім’я для маленької зірочки»

Керівник:  Беляєва Ольга Михайлівна

В мене є сестричка Алінка, 3,5 років, але немає мами. Іноді сестричка не може заснути, тоді я розповідаю їй казки. Одна з улюблених, це казки про пригоди маленької зірочки, що шукала свою родину. Казки надають змогу трохи відокремитись від тривоги, негараздів та проблем, дарують міцний сон та гарні сновидіння.

Сімя для маленької зірочки

Казка для самих маленьких

Посеред велетенського  безмежного Всесвіту, на самому куточку маленької галактики народилася маленька беззахисна Зірочка. Як зачарована роздивлялася вона навкруги, але бачила тільки туманне марево серед похмурої порожнечі. Тільки десь далеко-далеко мерехтіли чуть помітні крапочки світла. Маленька Зірочка відчула себе такою самотньою та нікому не потрібною.

-Цього не може бути, десь повинна бути моя родина, моя сім’я. Мабуть вони загубили мене й тепер шукають і не знають що я тут одна-однесенька. Я маю розшукати їх!

Маленька Зірочка зірвалася з місця та попрямувала до мерехтливих вогників. Ці вогники поступово наближались, спалахуючи різнокольоровими барвами: жовтим, червоним, голубим  та сріблясто-зеленим. Їх обриси ставали схожими на чудернацьких звірів. Дуже швидко пролетів Ворон, Зірочка навіть не встигла з ним привітатися.  Припливла Риба, але вона розмовляла так тихо, що Зайчик з Лисичкою почали сміятися із спроб Зірочки побалакати з нею. Але тут прибігли Великий та Малих пес та злякали Зайчика та Лисичку. Вони не встигли нічого розповісти нещасний Зірочки. А Великий та Малий пес ще довго гналися з веселим гавкотом за Зірочкою, вигукуючи, який вона чудовий м’ячик. І нарешті заблукали в Північному трикутнику. Велика Ведмедиця з маленьким ведмежам показала вихід з пастки і ледь стримуючі сльозі Зірочка попрямувала далі.  Повз промчалося невідоме створіння, людо-кінь. Кинув оком він та побачив гіркі сльозі:

 «- Гей-гей, маленька зірочка, лети до мудрого Дракона, він зможе дати тобі пораду та вказати напрямок для плідних пошуків.  Шукай Дракона, маленька».

 Десь за зоряними хмарами жив великий Дракон. Довго літала Зірочка в пошуках, ховалася від страшної Гідри, ледве встигла ухилитися від хижого Скорпіона і втекти від спритної ящірки. Ось нарешті знайшла схованок Дракона. Мудрий Дракон ласкаво зустрів її:

«- Не засмучуйся, юна зірочка, цей світ величезний і для кожного в ньому є місце. У когось воно на краю галактики, а у когось на ганку його хати. Твоя сім’я шукає тебе і рано чи пізно ви зустрінетеся. Лети і скоро ти побачиш Велику молочну дорогу, вона виведе тебе додому».

Зраділа зірочка і поспішила геть, щоб скоріше знайти велику білу дорогу, Й тут закрутило її туманом, підхопило космічним вітром, перенесло через чорну прірву. Розплющила вона очі і бачить: крутиться біле колесо, а на крилі радісно махають різнокольоровими покривалами планети, великі і маленькі. І зрозуміла тут Зірочка, що вже не самотня вона і знайшла вона свою родину.  Засяяла жовтим полум’ям, обійняла своїм теплом усі планети, подарувала радість кожному. Так знайшла самотня Зірочка свою родину і стало в неї все гаразд.

Ось і кінець, сподіваюсь Вам сподобалась ця казочка.

Джерела для натхнення:

Карпенко Ю. А. Назва зоряного неба. – М: Наука, 1981.

Щеглов П. В. Відбиті у небі міфи Землі. – М: Наука, 1986.

(Наука і життя, СУЧАСНІ І СТАРОВІННІ СУЗІР’Я)