Серце, віддане космосу

19 листопада 1997 року відбулася визначна подія в історії Української держави – з мису Канаверал, штат Флорида (США) кораблем багаторазового використання «Колумбія» на навколоземну орбіту вперше вирушив громадянин України Леонід Каденюк.
Леонід мріяв про політ у космос довгі роки, десятиріччя, і можна лише догадуватися, яка залізна воля, який колосальний труд льотчика-випробувача, що опанував 54 типи військових літаків, знадобилося йому, аби ця мрія стала реальністю. Чернігівське вище військово-авіаційне училище льотчиків, аеродроми Чернігова і Сум – ось початок його шляху як пілота.
У 1976 році був відібраний у групу космонавтів при Центрі підготовки космонавтів ім. Юрія Гагаріна у Зоряному містечку. Проходив підготовку льотчика-випробувача в Державному науково-дослідному командному інституті Військово-повітряних сил Радянського Союзу, що завершив у 1977 році. У 1978 році пройшов курс загальної космічної підготовки в Навчальному центрі ім. Ю Гагаріна. Курс включав біологію, екологію, медицину, метеорологію, космічну медицину, метеорологію, космічну геологію і геоботаніку. Як космонавт-дослідник одержав підготовку по виконанню наукових досліджень і експериментів по кожній із зазначених дисциплін.
У 1978-1983 рр. Л.К. Каденюк служив у якості космонавта-випробувача і льотчика-космонавта в Групі космічних систем багатократного використання в Центрі підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна. У цей час він пройшов підготовку підвищеного рівня по проведенню польотних наукових експериментів. Курс підготовки включав тренування по техніках виживання, роботах у відкритому космосі й в умовах імітації невагомості. Брав участь в експериментальних дослідженнях і іспитах космічної техніки для транспортної системи багатократного використання «Буран».

У 1984-1988 рр. Л.К. Каденюк працював льотчиком-випробувачем у Державному льотне-іспитовому центрі Військово-повітряних сил.
У червні 1995 року взяв участь у відбірковому конкурсі на спільний українсько-американський політ. І переміг численних конкурентів саме тим, що володіє всіма потрібними якостями – «Відмінним здоров’ям, професіоналізмом, волею у виборі і досягненні мети». До того ж він – космонавт-дослідник, отже до старту пройшов відповідно і наукову підготовку.
Політ з американськими астронавтами, сказав Леонід, має дуже велике значення для нашої держави, для її утвердження. Це з боку політичного. А з наукового, спільно з американцями проведено експеримент з рослинами, який приніс цікаві результати. Над ним далі вже в лабораторіях працюють вчені.
Основна мета експерименту полягає у вивченні особливостей росту і розвитку рослин в умовах мікрогравітації в космічному польоті, з’ясуванні механізмів біологічної дії мікрогравітації та можливостей одержання в умовах мікрогравітації життєздатного насіння культур, які рекомендовані для використання в системах життєзабезпечення людини на космічних літальних апаратах, під час тривалих польотів в далекий космос.
В експерименті взяли участь: з боку України – 6 інститутів Національної академії наук України; з боку США – 5 університетів і 2 наукові фірми США.
Як об’єкти дослідження були обрані: ріпа (Brassica rapa), соя (Glycinia hispida) та 2 види мохів: потія проміжна (Potti intermedia) і цератодон пурпурний (Ceratodon purpureus), який включає 2 різновидності, одна вирощується в інституті екології Карпат (Львів), друга – в Огайському університеті (США). Всі необхідні маніпуляції з рослинами в космосі виконував український космонавт, який пройшов спеціальну підготовку в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного Національної академії наук України.
Спільний українсько-американський експеримент включав також освітню програму, у виконанні якої брали участь українські та американські школярі. Вони виконували на Землі ті ж маніпуляції та дослідження, що й космонавт на орбіті. Це надало можливості досліджувати подальший розвиток рослин, а потім порівняти одержані дані з космічними.

STS-87 Patch
The STS-87 patch is shaped like a space helmet symbolizing the extravehicular activity on the mission in support of testing of tools for the assembly of the International Space Station.
Planet Earth is shown reflected on the backside of the helmet. The Space Shuttle Columbia forms the interface between the Earth and the heavens, the back and the front sides of the helmet in profile. The three red lines emerging from Columbia represent the astronaut symbol as well as the robot arm which will be used to deploy and retrieve the Spartan satellite. The letters “Mg“ represent the payloads studying microgravity science in space on this USMP-04 (United States Microgravity Payload) mission. Gold flames outlining the helmet visor represent the corona of sun, which will be studied by Spartan. The flag of Ukraine is next to the name of the payload specialist who is the first person from that country to fly on the Space Shuttle.

Леонід Каденюк: «Шаттли – це дійсно була ціла епоха в історії космонавтики, яка принесла надзвичайно багато цікавих стартів. На жаль, були і трагічні старти, і трагічні повернення із космосу. Моя «Колумбія», на якій я літав, трагічно загинула 3 лютого 2003 року. Історія шаттлів завершується: всьому буває початок, і всьому буває кінець, але я впевнений у тому, що американці зараз працюють над іншим космічним кораблем, і наступний корабель буде кращим – так воно і має бути».

Леонід Каденюк: «Україна дійсно є космічною державою, і тут треба підкреслити, що якщо у світі зараз переймається космічними технологіями близько 150 держав, Україна входить у шістку держав, які мають повний цикл виробництва космічної техніки».
КАДЕНЮК Л.: «Місія – КОСМОС» - К.: Унів. Вид-во «Пульсари», 2009.- 328с.: іл., 8 арк. Іл.- (Українці в світовій цивілізації)
«Місія – космос». Ця книга – емоційне насичена розповідь першого космонавта нашої держави, Героя України, народного депутата ІV скликання, генерал-майора авіації, льотчика-випробувача 1-го класу, кандидата технічних наук Леоніда Костянтиновича Каденюка про його політ у космос 1997 року в складі екіпажу космічного корабля «Колумбія». Видання містить надзвичайно цікаві описи етапів польоту, портрети його учасників і роздуми автора про Всесвіт, місце в ньому нашої Землі та відповідальність людини за її майбутнє.
… Розділ «Земля як феномен у Всесвіті»
… Спостереження за Землею й космосом я сприймав як читання надзвичайно цікавої та рідкісної книги, яку за всю історію людства тримати в руках пощастило одиницям. І я це усвідомлював. Звичайно, з мого боку було б неправильним не скористатися нагодою якомога глибше вникнути у зміст її унікальних сторінок…
… Захоплення неймовірною красою Землі обов’язково супроводжувалося думками про недосконалість людського суспільства, законів, за якими воно існує. На такій красивій планеті повинно бути й красиве життя – такий беззаперечний висновок напрошувався від враження побаченої Землі з космічної висоти її орбіти.
З космосу людське суспільство з його наслідками впливу на біосферу і сама біосфера Землі, що в сукупності називається ноосферою, видаються єдиним цілим. Насправді так воно і є. Згідно з теорією В.І. Вернадського, ноосфера є третьою у послідовності таких фаз розвитку Землі, як утворення геосфери – неживої природи, біосфери – живої природи. В.І. Вернадський – перший президент Національної Академії наук України, засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві.
Побачене з земної орбіти примусило задуматись і над відсутністю гармонії між природою і людським суспільством. На жаль, розвиток цивілізації поглиблює цю дисгармонію. Людина має замислитись над щойно сказаним, терміново змінити концепцію свого існування на Землі і усвідомити, що одним з її призначень є збереження біосфери планети як середовище, завдяки якому існує…