Перейти до вмісту
Головна » Михайло Кравчук

Михайло Кравчук

У мальовничому селі Човниці, що на Волині, в прекрасному краї, в простій селянській хаті під солом’яним дахом, що стояла на березі річки Конопельки, народився майбутній великий математик Михайло Кравчук. Батько його працював землеміром, мати вільно володіла кількома європейськими мовами.

«Моя любов – Україна і Математика»

Ґрунтовну початкову освіту Михайло здобуває вдома, можливо, тому у Луцьку, куди переїхала його родина, він без особливих зусиль закінчує гімназію з золотої медаллю. Найбільше з усіх дисциплін полонила його математика – поезія формул і чисел. І вже тоді, мабуть, у нього визріла думка присвятити себе цій дивовижній науці.

1910 року Михайло Кравчук їде до Києва, де вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету університету Святого Володимира. В той час тут працюють багато непересічних математиків – В. Єрмаков, Д. Граве, Г. Пфейфер, Б. Букреєв.

1914 року М. Кравчук закінчує університет з дипломом 1-го ступеня. Професор Граве, вважаючи його одним з найздібніших своїх учнів, клопочиться щоб залишити Кравчука при університеті професорським стипендіатом для підготовки для наукової та викладацької роботи. Яким же він був педагогом! Викладачем від Бога! На його лекції ходили, як на свято – свято знань, інтелекту, професіоналізму. В усій своїй повноті математичний геній Михайла Кравчука розкрився під час його роботи в Київському політехнічному інституті.

На початку 20-х років, рятуючись від голодної смерті та лихоліть громадянської війни, професор приїздить в село Саварку. Він стає директором школи і викладачем математики. Саме Михайло Пилипович відіграв важливу роль у навчанні майбутнього конструктора турбореактивних двигунів Архипа Михайловича Люльки, саме він закохав тоді хлопця в красу і точність математичних формул. Михайло Пилипович помітив у сільського сироти великі здібності до навчання. Неабиякий розум учителя, оптимістична цілеспрямованість, висока духовність, душевна рівновага, працелюбство, відданість педагогічної справі зробили диво: хлопчик став гідним учнем і продовжувачем науки. Зерна, які так щедре засіяв той дорогий хлопцеві вчитель, проросли, зазеленіли, заколосилися і дали небувалі врожаї.

Михайло Кравчук – великий вчений-математик стає майже легендарною постаттю. Син неба, поет німого числа, лицар математики, вчений з обличчям Христа, творець музики чисел, титан математичної думки, корифей математики, гордість української математики – ось неповний перелік тих епітетів, якими його нагороджують і науковці, і письменники, і журналісти…

Наукові праці М.П. Кравчука з різних галузей математики (вищої алгебри і математичного аналізу, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей і математичної статистики) увійшли до скарбниці світової науки. Його наукові ідеї ще й ще вивчатимуться, поглиблюватимуться, розвиватимуться, бо він бачив далі, ширше і глибше, ніж багато його колег. Уже бачимо на сторінках наукових досліджень і многочлени Кравчука, формули Кравчука, осцилятори Кравчука, а на сьогодні, завдяки пошукам науковця І. Качановського зі США виявилося, що М. Кравчук стояв і біля витоків винаходу першого у світі електронного комп’ютера.

Михайло Кравчук – автор понад 180 наукових робіт, у тому числі 10 монографій. Головним науковим результатом його досліджень стали дослідження з теорії комутативних матриць, квадратичних та білінійних форм, лінійних перетворень, теорії алгебраїчних і трансцендентних рівнянь, теорії чисел; розробка проблем інтерполяції, розвиток способу найменших квадратів у теорії наближеного розв’язання диференційних та інтегральних рівнянь, створення і математичне обґрунтування узагальненого методу моментів, застосування його до наближеного розв’язання звичайних лінійних диференційних рівнянь, рівнянь математичної фізики, інтегральних рівнянь, розвиток теорії кореляції, застосування методу моментів у математичній статистиці, запровадження та застосування многочленів, пов’язаних з біноміальнім розподілом, які тепер відомі у науковій світовій літературі, як многочлени Кравчука.

Самовіддана праця М. Кравчука в ім’я розбудови науки в Україні, його непересічний педагогічний хист і авторитет серед студентської і наукової молоді не могли пройти непоміченими. 1938 року Михайла Кравчука було заарештовано… Зі звичайним для того часу набором звинувачувальних стереотипів: контрреволюційна діяльність, український буржуазний націоналізм, шпигунство і тому подібне. Того ж року М.П. Кравчука засуджено на двадцять років тюремного ув’язнення і на п’ять років заслання, відправлено в концентраційні табори на Колиму. Тут він, хворий, помер 9 березня 1942 року. Повністю реабілітовано великого математика сучасності 1956 року.

Тоді на Колимі відбував покарання Сергій Корольов. Колись давно, коли Корольов прийшов вступати до Київського політеху, його не хотіли зараховувати, тому що йому не вистачало півроку робітничого стажу. Михайло Пилипович умовив членів приймальної комісії і в порушення всіх інструкцій талановитого абітурієнта зарахували. Корольов відвідував лекції Кравчука. І хто знає, став би Сергій Павлович Корольов Генеральним конструктором, якби не участь в його долі Михайла Пилиповича Кравчука…

Вчився у Кравчука і майбутній великий математик Коренблюм. Талановитий, але з бідної родини хлопчина припав до душі Михайлу Пилиповичу. Він часто і багато працював з ним, допомагав йому в навчанні.

Щороку за традицією в КПІ проходить Міжнародна наукова конференція імені академіка Михайла Кравчука.

20 травня 2003 року в Києві на Музейній площі біля шостого корпусу Національного технічного університету «КПІ» відкрито пам’ятник визначному українському математикові ХХ століття, вченому світової слави, талановитому педагогові, академіку Всеукраїнської академії наук, великому і вірному синові України – Михайлу Пилиповичу Кравчуку.

Володимир ВАСИЛЬЧЕНКО

Учень 9 класу спеціалізованої школи №1

 м. Богуслава Київської області

(«Сузіря» грудень 2004)